|
Лікар радить, консультує, інформує
ХІТ-ПАРАД найшкідливіших продуктів
Гамбургер Як і будь-який інший продукт фаст -фуду, гамбургер шкідливий вже за визначенням. Адже лікарі, як відомо, радять їсти повільно. Плюс підвищений вміст холестерину, позамежна калорійність і так багато жирів, що примиритися з ними дитячому шлунку дуже і дуже складно. Тому краще годувати малюка в місцях, де готують більш корисні страви з натуральних продуктів. Якщо ж він категорично наполягає на "шкідливу булку", поясніть, що їсти її варто не більше 1-2 разів на місяць. Чіпси Часи, коли чіпси робили з картоплі, давно канули в минуле. Сучасні чіпси - це шматочки тіста на основі картопляного крохмалю, обсмажені у великій кількості жиру багаторазового використання. Тобто, в одній хрусткій скибочці - цілий склад гідрогенезовані жирів, вживання яких доводить до ожиріння. Додайте сюди ще й підвищений вміст акриламіду (канцерогенна речовина), і буде зрозуміло, чому не варто "балувати" малюків цим продуктом. Жуйки Треба зазначити, що жуйка дійсно здатна відновити кислотно-лужний баланс, але в цілому чарівні властивості цього продукту сильно перебільшені. Зуби від нальоту жуйка очищає лише з жувальної і ріжучої їх частини. Що ж до міжзубних проміжків, то постійний контакт з жуйкою призводить до утворення твердих відкладень і порушень зубної емалі. Оскільки, діти не завжди дотримуються порад дорослих (жувати гумку відразу після їжі і не більше 10 хвилин), у них можуть виникнути проблеми з травленням.
АДАПТАЦІЯ В ДИТЯЧОМУ САДКУ
Адаптація в дитячому садку – це процес пристосування дитини до нових умов та розпорядку дня, до вихователів і дитячого колективу, до форм співіснування, відмінних від тих, що існують у родині. На те, як легко та швидко малюк адаптується, впливають: - рівень психічного і фізичного розвитку; - загартованість організму; - сформованість навичок самообслуговування; - розвиненість навичок спілкування з дорослими та однолітками. Незвичність оточення, велика кількість нових вражень та вимог у дошкільному закладі, зазвичай нервують дитину та призводять до стресу. Щоб запобігти стресовим станам медична сестра здійснює медичний супровід крок за кроком. Крок 1. Надаємо матеріали для інформаційного стенду. Оновлюється влітку стенд для батьків. Його наповнюють відомостями про те, які документи потрібні для вступу дитини до дитячого садка та що при цьому слід врахувати. Батьки повинні знати про необхідність призвичаювання дитини до розпорядку дня, подібного до розпорядку у дитячому садку, та введення до раціону харчування страв, що готують у дитячому садку. Щоб допомогти батькам підготувати дитину до відвідування дошкільного закладу, медична сестра складає і розміщає на стенді: - пам’ятку щодо диспансеризації дитини; - поради для батьків, діти яких уперше ідуть до дитячого садка; - інформацію про розпорядок дня у дошкільному закладі та поради щодо введення подібного розпорядку дня вдома. Крок 2. Беремо участь у батьківських зборах, організованих у ДНЗ. Під час батьківських зборів медична сестра розповідає про оформлення медичної картки дитини, правильне харчування та розпорядок дня вдома, загартовування дітей, профілактику гострих респіраторних захворювань та вірусних інфекцій. Крок 3. Проводимо настановні індивідуальні бесіди. Проводяться індивідуальні бесіди з батьками щодо механізмів звикання дитини раннього віку, стану її фізичного та психічного розвитку, рівня сформованості культурно-гігієнічних навичок. В цих бесідах з’ясовуємо, чи вміє малюк самостійно їсти, користуватися горщиком, вдягатися, вмиватися. Ускладнити процес адаптації може несприятлива атмосфера в сім ї (неправильне домашнє виховання, конфлікти між батьками, зловживання алкоголем), хто не дотримується певного розпорядку дня або чий домашній розпорядок істотно відрізняється від розпорядку у дошкільному закладі. Крок 4. Проводимо повторні зустрічі з батьками Та прогнозуємо ступінь важкості адаптації. Після оформлення медичної карти дитини, коли батьки отримали результати диспансеризації, можна спрогнозувати характер адаптації майбутнього вихованця. Середній строк адаптації дітей раннього віку – 10-20 днів, хоч може збільшуватися до 2-3 місяців. Залежно від перед умов, які медична сестра з’ясувала під час бесід з батьками, та результатів диспансеризації, можна орієнтовно визначити тривалість та ступінь важкості адаптації. Ступені важкості адаптації дитини до умов дошкільного закладу.
Крок 5. Консультуємо вихователів перед прийняттям дітей до дошкільного закладу. Після проведення зустрічей з батьками медична сестра консультує вихователів, де наголошує, щоб вихователь звертав увагу на ознаки нервово-психічний розладів дитини, помітними ознаками є енурез, порушення сну, смоктання пальців, кусання нігтів, скарги малюка на біль у животі. У ході бесід з вихователями медична сестра приділяє увагу створенню і групах комфортного емоційного мікроклімату. Позитивний настрій у групі значно полегшує адаптацію дитини. Медична сестра нагадує, що у період адаптації не можна насильно годувати та укладати спати дитину, проводити будь-які незвичні для дитини оздоровчі процедури, загартовування. Слід забезпечити дитині умови теплового комфорту і одягати її так, як вона звикла вдома. Не варто наполягати на обов'язковому виконанні вправ під час фізкультурних та музичних занять. Крок 6. Посилено контролюємо стан здоров’я нових вихованців. Зважаючи на прогнози, медична сестра особливу увагу приділяє проблемним дітям та у разі необхідності інформує лікаря-педіатра про потребу корекції перебігу адаптації. Процес адаптації полегшують: - емоційний контакт; - тактильний контакт; - музичні заняття; - музичний супровід упродовж дня; - ігри з піском і водою; - малювання; - казко терапія. Крок 7. Беремо участь у корекції перебігу адаптації. Щоденне спостереження за дітьми з важким протіканням адаптації може виявити проблеми, причини яких є незначні, на перший погляд. Помилки у поведінці батьків. Саме тому звичайна бесіда медичної сестри з батьками (за необхідності до бесіди залучають і вихователя) може істотно посприяти полегшенню процесу адаптації. Якщо батьки не мали часу відвідати батьківські збори та не звернули увагу на поради медичної сестри, розміщенні на інформаційному стенді, їм передаються копії пам’яток під час індивідуальної консультації. Ще раз нагадати про важливість правильного розпорядку дня вдома, режиму харчування та позитивного мікроклімату в родині.
ЗАГАРТУВАННЯ ДІТЕЙ В ДОШКІЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ Пропонуємо батькам використовувати ці види загартування в домашніх умовах Ефективно та з користю для здоров'я використовують загартовуючі комплекси педагоги ДНЗ. Так, після денного сну, на дітей чекає "доріжка здоров’я" – обливання ніг контрастною водою, потім ходіння по фланелевій серветці, що розстелена на ребристому килимку і змочена 10 % розчином солі. Тривалість процедури збільшується від 3 до 15 сек. Після сну вихователі також використовують загартування повітрям різної температури. Діти виконують легку гімнастику в спальні, а потім переходять до виконання наступних вправ у груповій кімнаті, де температура провітрювання нижча за ту, що на вулиці (влітку або навесні). Оскільки ступня людини має безліч активних точок. Які зв’язують підошву з внутрішніми органами, стимулюється ходіння малят босоніж, але тільки за бажанням! Масаж за допомогою махрової рукавички. Його діти проводять самі, розтирають шкіру до легкого почервоніння як самі собі, так і одне доному. Тренування дрібної моторики. Це вправи з розряду "пальчикової гімнастики" для урізноманітнення вправ вихователі дібрали багато цікавого ігрового матеріалу: кільця – еспандери, каштани, шишки, набори пористих губок, маленькі дзиги, кольорові мотки ниток, набори мотузочків, мозаїку. А ще малята дуже люблять"горіховий масаж" – затиснувши в долоні, перекочують 2 волоські горіхи 2 – 3 сек. Крапковий масаж. Використовується в роботі зі старшими дошкільнятами. Його проводять і самі батьки за умови позитивного емоційного настрою. Попередньо з дітьми проводиться навчання техніки крапкового масажу. Масаж стіп ніг. Це різновид крапкового масажу, який можна проводити в будь – яких умовах. Використовуються різні комплекси вправ, де діти руками погладжують, розминають стопу стопою, виконують колові рухи, згинають та розгинають стопи. М’ячі різного кольору з гладкою і ребристою поверхнею перетворюються на чудовий масажер. Те саме можна сказати і про ходіння на довгих та коротких гімнастичних палицях, а також по канату. Використовуються в роботі і килимки – шипасті гумові абоз дерев’яних кульок: це прекрасний спосіб запобігання плоскостопості. Фітотерапія. Лікування травами доцільно проводити раз на день протягом місяця. Але, якщо є можливість міняти збори трав, то перерви можна не робити, зокрема в осінньо – зимовий та весняний період. Фіточаї діти отримують за 20 хвилин до їжі, аби підвищити захисні функції організму, поліпшити роботу кишкового тракту. Окрім чаїв проводяться курси інгаляцій настоями ромашок , евкаліпта тощо. Аромотерапія. Під час денного сну діти дихають настоями трав через зволожувачі повітря. Це в основному заспокійливі трави. Полоскання горла. Складники полоскання постійно змінюються. Це можуть бути настої трав, розчин солі з йодом, розчин соди. Паралельно використовується часник. Гімнастика. Крім ранкової гімнастики та гімнастики пробудження в ДНЗ впроваджені спеціальні комплекси вправ. Це , зокрема, гімнастика для очей. Вправи корисні тільки за умови правильного і систематичного їх виконання. Діти виконують: масаж заплющених повік рухами пальців, піднімання та опускання очей з подальшим поглядом у далечинь, "ходіння очима по доріжках". Рекомендації щодо організації харчування дитини Рецепт 1
|